жовна

1. Великий лісовий птах родини дятлових, зазвичай з переважно темним оперенням, що видає характерні різкі крики; чорний дятел (Dryocopus martius).

2. Розм. Про настирливу, галасливу або злобну жінку.

Приклади вживання

Приклад 1:
У Микошинського та чорноморців заграли на вилицях жовна. Саник стояв поруч набухлого люттю кошового, дивився то на нього, то на свого двоюрідного брата Северина Наливайка й не знав, як бути: чи бігти до брата і привітати його, чи залишатися біля кошового.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: іменник (однина) |