Словник Української Мови
Буква
1. Ставати жовтим або жовтішим, змінювати колір на жовтий (про рослини, листя, траву тощо).
2. Втрачати свіжість, в’янути, сохнути (переважно про рослинність).
3. Перен. Бліднути, тьмяніти, втрачати яскравість (про фарби, кольори).
4. Перен. Ставати похмурим, сумним, втрачати життєрадісність; марніти.
Приклад 1:
Крізь розкриті скляні двері балкона вливалися пахощі левкою й резеди та свіжість із парку, де листя на деревах починало жовкнути. Цю лагідність і сум ранньої осені любив Михайло Панасович, і, незважаючи на всі поневіряння після першого арешту, надія на краще майбутнє все-таки закрадалася в його серце.
— Самчук Улас, “Марія”