1. З гнівом, роздратуванням, злістю; так, як властиво людині, схильній до жовчі (у переносному значенні).
2. (Переносно) Різко, уїдливо, з їдким сарказмом.
Словник Української Мови
Буква
1. З гнівом, роздратуванням, злістю; так, як властиво людині, схильній до жовчі (у переносному значенні).
2. (Переносно) Різко, уїдливо, з їдким сарказмом.
Приклад 1:
Цей чолов’яга найбільше сварився при розподілі підлоги й робив це якось понуро, жовчно, бурчучи щось собі під ніс. Але не цим він показав себе вповні.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”