1. Жовто-зелена або коричнева гірка рідина, що виробляється печінкою, накопичується в жовчному міхурі та бере участь у процесі травлення, емульгуючи жири.
2. Переносно: роздратованість, злість, гіркоту в настрої, поведінці або висловлюваннях.
жовч
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— в Тадзьовому мозку асоціювалася з довгастими яблуками, називаними заячими голівками, — єдина садовина, котру Тадзьо ще сяк-так визнавав, вважаючи,’що решта і садовини і городини псує не лише шлунок, печінку й жовч, а й, і то найстрашніше, — душу; — хіба всі Тадзьові знайомі, котрі згідно з найновішими висновками чи то медицини, чи то моди, — нема ради, надто довго не було війни, і люди в достатках розіпсіли, — перейшли на харчування самою городиною, не поробилися гієнами лютими, одбігши колишньої рівноваги, чого аж ніяк не пояснити лише тим, що людина марніє? таж якби Міля з дурної намови не сіла на саму городину й садовину, — треба було їй тієї городини з її і так надто вузенькою талією, котру можна було двома руками охопити?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: іменник (однина) |