згори

Приклад 1:
«Жорстокий тиск реальности на ілюзію, — пише він, — я зустрів, як личить віруючому, — так, дещо мене бентежило, дивувало, але амортизатори, здобуті завдяки партійній виучці, відразу включилися й пом’якшували шок… „Внутрішній цензор“ набагато надійніший від усіх призначених згори наглядачів… Я навчився автоматично зараховувати все, що мене обурювало, до „спадщини клятого минулого“, а все добре іменувати насінням „світлого майбутнього“. Ввімкнувши у своєму мозкові цей автоматичний сортувальний пристрій, європеєць іще міг, живучи в Росії 1932 р., залишатися комуністом»[32].
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Зда­ валося, Хтось дотепер сипав згори нескінченні поклади борошна і вапна, хоч навмисне для цього призначений ритуальний Giovedì Grasso1 відійшов ще півтора тижні тому. Я його не застав.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
— iз цiєю блядською залежнiстю, закладеною в тiло, як бомба сповiльненої дiї, з несамостiйнiстю цiєю, з потребою перетоплюватись на вогку, хляпаву глину, втовчену в поверхню землi (знизу, завжди любила — знизу, розпластаною на спинi: тiльки так i позбувалась себе остаточно, зливаючись ритмом власних клiтин з промiнною пульсацiєю свiтових просторiв, — з тим чоловiком нi разу нiчого подiбного не було, в мить, коли вона, здавалось, от‑от починала в’їжджати, вiн, не зупиняючись, прокидав її згори рiзко видихнутим: “Мда, тут треба роту солдат!” — це смiшило, але не бiльше: “Що це за заявки?”
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”