жок

Приклад 1:
По бо­ках бігли бо­соніж дівча­та – інша і в бу­бон б’є; а звер­ху сидів, мов жи­вий, бо­жок гре­чеський, Ба­хус. Тим-то Че­ре­вань і звав сей жбан бож­ком.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Приклад 2:
Так от­то сто­ять ко­за­ки i ждуть, що з ни­ми бу­дуть ро­би­ти i який при­каз бу­де, та про­меж се­бе де­що i ба­зi­ка­ють, мов во­да на ло­то­ках шу­мить, аж лу­на йде; та дос­тав­ши з ха­ляв хто рi­жок з ка­ба­кою, – та ню­ха­ють, та чха­ють, а хто люльку – та, тут її роз­па­лив­ши, i смок­че. Пан Забрьоха сього нi­чо­го не вва­жа, i не ба­чить, i не чує, що край йо­го дiється.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Приклад 3:
А да­лi як зат­ру­ситься, не­на­че у ли­хо­ман­цi, очi аж на лоб по­ви­ла­зи­ли та мов го­рять, та як зло­жив ку­ла­ки, як хряп­не се­бе по го­ло­вi, що на­си­лу ус­то­яв i дов­го чме­лiв слу­хав, да­лi вже як по­чав, мов роз­пе­ре­за­ний, ла­яти i пан­ну Йо­си­пов­ну, i па­на хо­рун­жен­ка, i па­на Забрьоху, i дядькiв, i дя­дин, i бра­тiв, i не­вiс­ток, i дру­жок, i ко­ро­вай­ниць, i слi­по­го скрип­ни­ка, i наньмич­ку Хiв­рю… вже ко­ре­нив-ко­ре­нив, ви­чи­ту­вав-ви­чи­ту­вав, аж пi­на йо­му з ро­та б’є, мов у ска­же­но­го… а да­лi як ки­неться до Хiв­рi… так би її i роз­тер­зав, як­би не до­га­да­ла­ся та не втек­ла. Отто вiн зос­тавсь сам со­бi у ха­тi та й су­му­вав, i жу­ривсь, i з сер­ця по­на­ри­вав со­бi з го­ло­ви во­лос­ся пов­нi жме­нi… та як зду­ма, що вже не мож­на нi­чим дi­ла поп­ра­ви­ти, та так i за­го­ло­сить, аж за­виє, мов па­нот­цевський хiрт, та й по­де­реться на стi­ну.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”