1. Дати згоду на щось, погодитися з чиїмось пропозицією, бажанням або вимогою; висловити свою згоду.
2. Погодитися між собою, досягти взаємної згоди, домовитися.
3. (рідко) Бути придатним, відповідним для чогось; підходити.
згодитися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Згодитися з Володимировим толкуванням Гейневої поезії він, очевидячки, не міг, але всі ті комічні доводи йому сподобалися через свою казуїстичну дотепність і ще ніби й солідну науковість. Він розлігся сміхом, аж спинитися не міг.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Аполлону ці слова дуже не припали до вподоби, і він з невкритою холодністю сказав: — Я не можу з вами згодитися. Коли я цілий тиждень пильно працюю, не відходжу од мікроскопа, читаю, обчисляю, то, очевидячки, маю я так само право розвіятися раз на тиждень чим хочу… тим, що мені дозволяє розвіятися найлегше… Роздавайте карти, Fräulein Ernestine!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
А серце не згоджувалось, не могло згодитися з тим. Йому Роман здавався iншим.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Частина мови: дієслово () |