Словник Української Мови
Буква
1. Який погоджується з кимось, чимось, поділяє чиюсь думку, позицію; такий, що виражає таку згоду.
2. Який відбувається, здійснюється за взаємною згодою, порозумінням; узгоджений.
3. Заст. Який перебуває у злагоді, гармонії з чимось; відповідний, співмірний.
Приклад 1:
Нарештi, тремтячи i непевним голосом, каже: — Я з вами, докторе, не згодний. — Ви зi мною не згоднi?
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 2:
— Я, Галакточко, нiчого не маю проти, — нарештi зiдхав мiй стiйкий герой, — але щодо Сталiна, я з тобою (тут Iван Iванович озирався) згодний. Згодний, Галакточко.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
Згодний, Галакточко.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”