Значення
- (Юриспруденція) –
Дозвіл, дозволення на щось, схвалення чогось; прийняття пропозиції, ідеї або вимоги.
- (Психологія) –
Єдність думок, поглядів, переконань; відсутність суперечностей між кимось у чомусь.
- (Юриспруденція) –
Добровільна домовленість, угода між сторонами щодо чогось, часто оформлена письмово.
- (Лінгвістика) –
Гармонійна сумісність, відповідність чогось чомусь (наприклад, фактів, кольорів, деталей).
- (Мистецтво) –
У музиці: гармонійне поєднання звуків; акорд.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. згода, р. згоди, д. згоді, з. згоду, о. згодою, м. згоді, к. згодо