1. (про людину) такий, що має зморшки, зморшкуватий; зігнутий, згорблений від віку або хвороби.
2. (переносно, про предмет) пошарпаний, зношений, зіпсований тривалим використанням або часом.
згнічений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тоді він був згнічений, зляканий, але не так, інакше, й тоді фортуна ще не покидала їхній рід. І тоді ще якась надія гріла його: батько одужає, відкине палицю, скочить на коня й заграє по двору, а далі по вулиці — як завше.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: прикметник () |