1. Власна назва села в Україні, розташованого в Тернопільській області, Чортківському районі.
2. (заст., діал.) Невелика кількість чогось, що можна вхопити в жменю; жмут, жменя.
Словник Української Мови
Буква
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Тернопільській області, Чортківському районі.
2. (заст., діал.) Невелика кількість чогось, що можна вхопити в жменю; жмут, жменя.
Приклад 1:
Жмит — жмуток, жменя. Жовнір, жовняр — солдат, військовий.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Iван Якович Франко ЗІВ’ЯЛЕ ЛИСТЯ Перший жмуток (1886-1893) Не знаю, що мене до тебе тягне,.. Не знаю, що мене до тебе тягне, Чим вчарувала ти мене, що все, Коли погляну на твоє лице, Чогось мов щастя й волі серце прагне І в груді щось метушиться, немов Давно забута згадка піль зелених, Весни і квітів, — молода любов З обійм виходить гробових, студених. Себе я чую сильним і свобідним, Мов той, що вирвався з тюрми на світ; Таким веселим, щирим і лагідним, Яким я був за давніх, давніх літ.
— Невідомий автор, “153 Ziv Ialie Listia Ivan Iakovich Franko”