Невелика кількість чого-небудь сипкого, рідкого або дрібного, яку можна взяти в долоню, затиснувши пальці.
Мала група людей, невеликий загін (переносно, часто про нечисленних захисників, бійців).
жменька
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Козаків – тільки жменька; а генералових – повнісінькі Піски! Як піднімуть тоді генералові баталію!..
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Приклад 2:
Скiльки їх — жменька, а гляди, як насiли землi на груди, як простягають далеко руки. Здушили села своїми ланами, наче зашморгом шию, загнали в шпарку — бач, он лежать села, як купи гною на панському полi, а над ними димлять сахарнi й гуральнi та людську силу переганяють на грошi… Андрiєвi дивно, що вiн вперше сьогоднi побачив, якi справдi маленькi, загубленi села.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: іменник (однина) |