Словник Української Мови
Буква
1. Властивість, поведінка або вчинки, характерні для жлоба; грубість, неотесаність, примітивність у вдачі, ставленні до оточуючих або в побуті.
2. Зневажлива назва для міщанства, дрібнобуржуазного середовища з його обмеженими інтересами, прагненням до матеріального добробуту та відсутністю духовних запитів.
Приклад 1:
Як він не намагався бути своїм, як не підлаштовувався, як не хотів улитися в трудовий колектив — його вперто не приймали, закидаючи йому, Ніколай, блядь, Ніколаічу, надмірне жлобство і відсутність почуття ліктя. І він навіть не міг нічого заперечити, тому що справді не було в нього жодного почуття ліктя, не було й не могло бути.
— Тютюнник Григорій, “Вир”