1. Властивість поверхні, що характеризує ступінь її рівності та відсутність видимих нерівностей, шорсткості; гладкість.
2. У техніці та матеріалознавстві — здатність матеріалу (наприклад, металу, пластику) піддаватися обробці для надання рівної, гладкої поверхні шляхом механічного впливу (наприклад, шліфування, полірування).
3. У математиці та комп’ютерній графіці — властивість кривої або поверхні бути неперервною та плавною, без різких зламів або кутів; ступінь гладкості функції чи об’єкта.