Значення
- (Техніка) –
Властивість поверхні, що характеризує ступінь її рівності та відсутність видимих нерівностей, шорсткості; гладкість.
- (Техніка) –
У техніці та матеріалознавстві — здатність матеріалу (наприклад, металу, пластику) піддаватися обробці для надання рівної, гладкої поверхні шляхом механічного впливу (наприклад, шліфування, полірування).
- (Математика) –
У математиці та комп’ютерній графіці — властивість кривої або поверхні бути неперервною та плавною, без різких зламів або кутів; ступінь гладкості функції чи об’єкта.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. згладжуваність, р. згладжуваності, д. згладжуваності, з. згладжуваність, о. згладжуваністю, м. згладжуваності, к. згладжуваносте