1. Вищий ступінь порівняння від прикметника «гірший»; найгірший, найменш добрий за якістю, найменш сприятливий серед усіх порівнюваних.
2. (У значенні прислівника) Гірше, на гірший спосіб; у вищому ступені порівняння від прислівника «гірше».
Словник Української Мови
Буква
1. Вищий ступінь порівняння від прикметника «гірший»; найгірший, найменш добрий за якістю, найменш сприятливий серед усіх порівнюваних.
2. (У значенні прислівника) Гірше, на гірший спосіб; у вищому ступені порівняння від прислівника «гірше».
Приклад 1:
Потурай тілько їм, то якраз заведуть на Вкраїні шляхетськії звичаї і заколотять миром не згірше. Уже ж, здається, Польща нас добре провчила, уже пора нам знати, що нема там добра, де нема правди.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”