Древослів

Словник Української Мови

згінник

[zɦinnɪk] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Географія) –

    Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

  2. (Зоологія) –

    (Заст.) Той, хто займається згоном худоби або сприяє її пересуванню; чабан, пастух, погонич.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. згінник, р. згінника, д. згінникові, з. згінника, о. згінником, м. згінникові, к. згіннику

Більше записів