жінка

Доросла людина жіночої статі.

Особа жіночої статі по відношенню до чоловіка, з яким перебуває в шлюбі; дружина.

Представниця жіночої статі як носійка певних соціальних, психологічних і культурних якостей, що протиставляються чоловічим (часто у сполученні зі словом “чоловік”).

Приклади:

Приклад 1:
Лукашу, нехай ся жінка більше не приходить, — я не люблю її — вона лукава, як видра. Ти її ніяк не знаєш.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Жінка Ва­си­ля Се­ме­но­ви­ча хо­ди­ла, мі 111 як 3 Фта зня­та. Од три­во­ги во­ни обоє мов­ча­ли; хо-V•АЛ’.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 3:
Неп­рис­туп­ний був чо­ловік ста­рий Ков­ба­ня,- і жінка од йо­го нічо­го не довіда­лась, хто він і що він, і звідкіля він, і як він. III Та­ка ж і доч­ка в йо­го ви­ко­ха­лась.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”