жевріння

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.

2. (у спеціальній термінології) Рідкісний термін, що може позначати стан або процес тління, слабкого горіння без полум’я, аналогічно до дієслова “жевріти”; вживається переважно в літературній мові або технічних описах.

Приклади:

Приклад 1:
Чим дальше з’їздили в долину, тим густіше пітьма обкапувала їх, тим менше могли що-небудь бачити, крім блимання огнищ і жевріння віддалених пожеж. Зате гомін і рик величезної юрби ставався чимраз голоснішим, оглушаючим.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”