Особа, яка жертвує кошти, майно або інші цінності на благодійні, релігійні, громадські чи інші суспільні цілі; дарувальник, благодійник.
жертвуватель
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник () |
Словник Української Мови
Буква
Особа, яка жертвує кошти, майно або інші цінності на благодійні, релігійні, громадські чи інші суспільні цілі; дарувальник, благодійник.
Відсутні