жертвоприносини

1. (релігійний термін) Обряд принесення жертви божеству або надприродній силі, що включає ритуальне знищення (спалення, заколювання тощо) певних предметів, тварин, їжі або рідше — людей з метою вшанування, умилостивлення чи подяки.

2. (переносне значення) Великі матеріальні втрати, страждання або людські життя, віддані заради досягнення певної мети, ідеї або внаслідок катастрофи, війни тощо.

Приклади:

Приклад 1:
Критикова постать в палкій уяві юнака ставала добрим божеством, що зичливо прийме його перші літературні жертвоприносини.І Степан поклав до нього вдатись. Він не знав, правда, його адреси, але творча винахідливість вмить підказала йому, що її можна довідатися в адресному бюро.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”