жертвоприношення

1. Ритуальна дія, при якій божеству, духам або іншим надприродним силам приносять у жертву (зокрема, знищують) живих істот, продукти харчування, коштовні речі тощо з метою задобрення, подяки чи відкуплення.

2. Переносно: добровільне віддання чогось дуже цінного (життя, здоров’я, особистого щастя) заради високої мети, ідеї або іншої людини.

Приклади:

Приклад 1:
Верховним жерцем столичного культу був лугаль, який особисто справляв криваві жертвоприношення богам, а під час війни влаштовував масовий забій полонених. Міста-держави часто конфліктували між собою.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”