жертвопринесення

1. Ритуальна дія, при якій божеству, духам або іншим надприродним силам приносять у жертву живу істоту (тварину, рідше людину) або майно, з метою задобрення, подяки чи відкуплення.

2. Переносно: добровільне віддання чогось дуже цінного (життя, здоров’я, особистого щастя) заради високої мети, ідеї або інших людей.

Приклади:

Приклад 1:
З релігійно-філософських пам’яток індологи найбільше цінують священні книги Веди, які складаються з чотирьох основних збірників: Рігведи (гімни), Самаведи (наспіви), Яджурведи (жертвопринесення) та Атхарваведи (закляття та замовляння), причому три останні збірники дійшли до нас у кількох редакціях — самхітах. Ще в давнину до Вед було складено коментарі, які нерідко потребують не менше пояснень, ніж коментовані ними ведійські тексти.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”