жертвенний

1. Який стосується жертви (релігійної, ритуальної), призначений для її принесення.

2. Який містить у собі жертву, самопожертву; пов’язаний з відмовою від чогось заради інших або високої мети.

3. Який має ознаки жертви, виражає страждання, покірність долі.

Приклади:

Приклад 1:
Цей крик твій, крик таємний, він лиш входить у вуха господа Саваофа і як благо -пахучий жертвенний дім, що виник у блаженній Аравії, підіймається й насолоджує нюх божий. Бо ж не лише до Єремії так говорить Господь: “Звернися до мене і відповім тобі, і сповіщу тобі велике й сильне, чого ти не розумів”.
— Тютюнник Григорій, “Вир”