жерців

[ʒɛrt͡siʋ] Іменник

Буква:Ж

Значення

  1. (Релігія) –

    Родовий відмінок множини від слова “жерці” — осіб, які здійснюють релігійні обряди та служіння божеству в язичницьких культах; священнослужителів.

  2. (Лінгвістика) –

    Частина власної назви “Жерців” — села в Україні (наприклад, у Львівській чи Івано-Франківській областях) у формі родового відмінка множини (наприклад, “мешканці Жерців”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. жерці, р. жерців, д. жерцям, з. жерців, о. жерцями, м. жерцях, к. жерці

Більше записів