Приклад 1:
Наважуюся про це говорити навіть тут, у цьому зачарованому і вмираючому місті, де поставлено йому пам’ятники у вигляді дзвіниці Святого Марка і незліченних колон, у місті, де культ його присутній незримо, в генах і мимовільних поглядах, у місті, яке свого часу породи ло одного з найзапекліших жерців і великомучеників його, пана Ph, жорстокого культу — я маю тут на увазі, звісно, видатного сексте- рориста Казаллеґру, е-е, перепрошую, Казанову, з бурхливим життям якого пов’язано безліч нісенітниць, леґенд і не толерованих мною пересудів. Наважуюся говорити на цю драстичну тему з тієї простої причини, що моє ім’я нині широко шельмують завдяки моїм багатолітнім досліджен ням феномена пана Ph і все бічній обізнаності з кожним його проявом.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Контроль жерців над процесами зачаття, ха рактерний для всієї праісторії людства, нею, на щастя, не вичерпується. Чи візьмемо інший бік яви ща — мистецький.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
В такій обстановці прихід до влади фіванських жерців наприкінці XX династії не був несподіванкою. За останнього Рамесида, Рамзеса XI, фактично володарем Верхнього Єгипту та Нубії став першосвященик храму Амона Херіхор.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
