жертовний

1. Який пов’язаний з жертвою (релігійною, ритуальною), призначений для неї або має її характер.

2. Який здійснюється з самовіддачею, з готовністю до особистих втрат або страждань заради когось або чогось; повний самопожертви.

Приклади:

Приклад 1:
Хаома персоніфікувався водночас як божество, як жрець і як наркотичний жертовний напій, який давав «силу всьому тілу», забезпечував «зцілення й перемогу над ворогом». Зберігся в зороастрійській міфології також культ Вайу — вітру, повітря.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”