Древослів

Словник Української Мови

жеретій

[ʒɛrɛtij] Іменник

Буква:Ж

Значення

  1. (Історія) –

    (іст.) Особа, яка займалася жеребкуванням під час розподілу земельних ділянок, військової служби чи інших громадських обов’язків у Гетьманщині та на Запоріжжі.

  2. (Історія) –

    (перен., рідк.) Той, хто вирішує справу жеребом; той, хто проводить жеребкування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. жеретії, р. жеретій, д. жеретіям, з. жеретії, о. жеретіями, м. жеретіях, к. жеретії

Більше записів