жердина

1. Довга, тонка, обтесана чи обколота дерев’яна палиця, стовп, що використовується як опора, перекладина або для інших господарських потреб (наприклад, для паркану, підпори рослин, будівництва).

2. Гімнастичний снаряд у вигляді гладкого дерев’яного або металевого стрижня, закріпленого на стійках паралельно підлозі (перекладина).

3. Розм. Про дуже худорляву, високу людину.

Приклади:

Приклад 1:
Розвора — жердина, якою подовжують віз («ходив поперед ворота з куснем грубої розвори»). Розгорнений — роздягнутий, голий.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
В руках важка крицева жердина… Крiзь щiлини проточувались огнянi язики, бурхотала бiла курява нагартованого кубла. Стогнала — на зовнiшнє повiтря.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”