1. Вступати у шлюб, одружуватися (про чоловіка).
2. Примушувати або спонукати чоловіка до одруження, влаштовувати чиєсь весілля.
3. (переносне значення, рідковживане) Щільно з’єднувати, сполучати, зчіплювати (наприклад, деталі).
женити
Буква
Приклади:
Приклад 1:
Та я не знаю… казали, що тут мені дадуть ґрунтець і хату, бо восени хотять мене женити… З ким? Я не знаю.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Ти ж казав, що тiльки лiтувати будеш тута. Та я не знаю… казали, що тут менi дадуть грунтець i хату, бо восени хотять мене женити… З ким? Я не знаю. Дядько не казали, а може, ще й не напитали дiвки. Хiба ти сам собi не знайдеш пари? Я, може б, i знайшов, та… Що? Нiчого… (Пограває у сопiлку стиха щось дуже жалiбненьке [мелодiя N 9], потiм спускає руку з сопiлкою i замислюється). Чи у людей паруються надовго? Та вже ж навiк! Се так, як голуби… Я часом заздрила на їх: так нiжно вони кохаються… А я не знаю нiчого нiжного, окрiм берези, за те ж її й сестрицею взиваю; але вона занадто вже смутна, така блiда, похила та журлива, – я часто плачу, дивлячись на неї. От вiльхи не люблю – вона шорстка. Осика все мене чогось лякає; вона й сама боїться – все тремтить. Дуби поважнi надто.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 3:
18. сему жертвы приношаху хо- тящіи женити – ся, дабы его по- мощію бракъ добрый и лю- бовный былъ. Жeртвы є3мY прино- шaху, готовsщіисz къ Брaку.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”