желонниця

[ʒɛlonnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Ж

Значення

  1. (Техніка) –

    (техн.) Пристрій для механізованого видобування рідини (наприклад, нафти, розсолу) зі свердловини шляхом спускання та швидкого підйому порожнистої труби (желонки) з клапаном.

  2. (Техніка) –

    (заст.) Місце, де виготовляють або зберігають желонки; майстерня для буріння свердловин желонковим способом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. желонниця, р. желонниці, д. желонниці, з. желонницю, о. желонницею, м. желонниці, к. желоннице

Більше записів