1. Українська фонетична орфографія, розроблена Євгеном Желехівським та вперше запроваджена в його «Малорусько-німецькому словарі» (1886 р.), що ґрунтувалася на етимологічному принципі та відрізнялася, зокрема, літерами «ѕ» (дз), «Ѣ» (ять), відмовою від апострофа і використанням м’якого знака для позначення пом’якшення приголосних.
2. Назва конкретного видання, зокрема «Малорусько-німецького словаря» Є. Желехівського та С. Недільського, опублікованого за цією орфографією.