1. (геол.) Гострий гребінь скелі, утворений внаслідок вивітрювання; характерний елемент рельєфу у високогір’ї.
2. (рідк.) Те саме, що й «жолоб» — видовжена заглибина, паз або відкрита труба для стоку води, прокладання чого-небудь.
жеб
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Так вигукував осаул полковий Гвинтовка: хотів притьмом довести перед Шрамом, що в його жінка все одно, що служебка, хоть би вона була сто раз княгиня. І так, як мертве нехотя устає на чарівницький поклик з домовини, так тая княгиня, мов не своїми ногами, увійшла до світлиці на грізний поклик свого чоловіка.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Частина мови: іменник () |