жеб

1. (геол.) Гострий гребінь скелі, утворений внаслідок вивітрювання; характерний елемент рельєфу у високогір’ї.

2. (рідк.) Те саме, що й «жолоб» — видовжена заглибина, паз або відкрита труба для стоку води, прокладання чого-небудь.

Приклади:

Приклад 1:
Так ви­гу­ку­вав оса­ул пол­ко­вий Гвин­тов­ка: хотів притьмом до­вес­ти пе­ред Шра­мом, що в йо­го жінка все од­но, що слу­жеб­ка, хоть би во­на бу­ла сто раз кня­ги­ня. І так, як мерт­ве не­хо­тя ус­тає на чарівницький пок­лик з до­мо­ви­ни, так тая кня­ги­ня, мов не своїми но­га­ми, увійшла до світлиці на грізний пок­лик сво­го чо­ловіка.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”