ждучи

[ʒdut͡ʃɪ] Дієприслівник

Буква:Ж

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дієприкметник недоконаного виду, утворений від дієслова “ждати”, що означає стан очікування або перебування в очікуванні когось або чогось; застаріла форма, сучасний аналог — “чекаючи”.

Більше записів