1. Втратити, марно витратити час; затриматися десь або з чимось, пропустити нагоду через недбалість або неспритність.
2. Допустити помилку, прогавити щось; не влучити, не потрапити в ціль (заст., рідко).
Словник Української Мови
Буква
1. Втратити, марно витратити час; затриматися десь або з чимось, пропустити нагоду через недбалість або неспритність.
2. Допустити помилку, прогавити щось; не влучити, не потрапити в ціль (заст., рідко).
Приклад 1:
Виїжджала Мася на саму другу пречисту: вибрала свято, щоб часу не згаяти. Дівчата вільні були, то й прийшли випровадить попівну — товаришку.
— Тютюнник Григорій, “Вир”