жатися

Приклад 1:
Кволі голоси літераторів, що здебільшого не вміють ні читати, ні промовляти, долітають сюди до вух зовсім невиразним мимренням, і публіка мусить тут розва­жатися самим виглядом літературного дійства, постаттю письменника, що читає, його колегами, що сидять на під­вищенні за столом, курять, пишуть одне одному записки, позіхають і роблять натхненні обличчя. Найбільше оплес­ків посилає ця гальорка не белетристам, що розкладають на кафедрі рукописа й читають довго, а поетам, що вихо­дять серед підвищення і декламують напам’ять з жестами та почуттями, бо в них більше театру, і вони швидко міня­ються.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Приклад 2:
На жаль, його вдача й якесь окреме ро- зуміння скарбів, якими його наділила природа, не дали йому вдер- жатися на ніякій сцені (служив у львівській польській оперетці та в королівському театрі в Білгороді**). XVII ÍÅÏÐÎÔÅѲÉͲ ÒÅÀÒÐÈ 1.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”