Перестати горіти, світити, світитися; погаснути.
Втратити яскравість, інтенсивність кольору; поблякнути.
Перен. Поступово припинитися, припинити своє існування, завмерти.
Перен. Втратити життєві сили, енергію, активність; занепасти духом.
згаснути
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А вірив… принаймні вірив він цьому за тієї малесенької хвилини, яку треба було використати негайно, без скептичних міркувань, нашвидкуруч, бо промінь моментально готовий був згаснути.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Тому як богу офѣры приносили, и огонь неугасаючий перед ним завше горѣл, и если бы ся трафило за недозорством a 60b Жиленко І. В.попа их служачого, огню згаснути, такого без вшелякои вы- мовки и милости, яко непріятеля бога своего, убивали. Вторый бог Волос быдлячий.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Приклад 3:
и если бы ся тра- фило за недозор- ством попа их служачого, огню згаснути, такого без вшелякои вымовки и ми- лости, яко не- пріятеля бога своего, убивали. аще бы по нерадэнию жреческом ключися wгню угаснути.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Частина мови: дієслово () |