1. Який перестав горіти, світитися або випромінювати вогонь, полум’я, світло.
2. Який перестав діяти, функціонувати (про вулкан, джерело тощо).
3. Переносно: який занепав, перестав існувати, втратив силу, енергію, життя; завмерлий.
згаслий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Невольнича муза ~118 На чорному столі нам душі яблук світять — оранжу згаслий слід оранжевого світу. Зелені води — снам, очам — панелі жовті.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: прикметник () |