згасання

1. Процес або результат втрати сили, інтенсивності, яскравості; поступове ослаблення, затухання (наприклад, згасання світла, згасання інтересу, згасання життя).

2. У техніці та фізиці — поступове зменшення амплітуди коливань, інтенсивності процесу або сигналу з часом (наприклад, згасання радіохвиль, згасання коливань маятника).

3. У праві — втрата чинності, припинення дії через закінчення встановленого строку або через настання певних обставин (наприклад, згасання судимості, згасання права на пред’явлення позову).

Приклади вживання

Приклад 1:
Але тоді ж почалося ледь помітне спочатку згасання міста. Справа в тому, що набатійці ретельно виконували на давніх торговельно -транспортних шляхах, на перехресті яких знаходилася Петра, функцію транспортного, торговельного та митного осередка, який регулярно «стягував мито» з караванів, що йшли через Петру.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Другий закон Ньютона для згаса ю- чих коливань має наступний вигляд: xrxkxm  −−= , .0xm kxm rx =++  Введемо позначення 2 0m k ω= , δ2m r = , де δ – коефіцієнт згасання, а 0ω – власна частота з якою здійснювались би вільні коливання за відсутності опору середов и- ща. Тоді другий закон Ньютона можна записати у вигляді 0xx 2x 2 0 =++ ωδ  .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Якщо ( )tA і ( )TtA + – амплітуди двох послідовних коливань, що йдуть одне за одним через проміжок часу T, то відн о- шення ( ) ( ) ( ) T Tt t e e e TtA tAD δ δ δ ==+= +− − називається декрементом згасання, а його натуральний логарифм æ TDln δ== – логарифмічний декремент згасання. Позначимо τ проміжок ч а с у , п ро- тягом якого амплітуда коливань зменш у- ється в e разів.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |