жаринка

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “жарина” — невелика частинка розпеченого вугілля, вогню, що вилітає з полум’я або тліючого вогнища.

2. (переносно) Про яскраву, гарячу, емоційну думку, почуття або про явище, що може запалити, надихнути інших.

3. (діал., заст.) Невелика кількість чогось розпеченого, гарячого; також — слід від опіку, припікання.

Приклади:

Приклад 1:
В ат е р ка — маленьке вогнище; жаринка з люльки («витягає снопок із стріхи, насипає в нього з люльки ватерки і тікає»). Веймір — галас, вигук; ой лишенько.
— Зеров Микола, “Камена”