жартувати

1. Говорити або робити щось з метою викликати сміх, розважити; пустувати, бавитися.

2. Поводитися несерйозно, легковажно ставитися до чогось; не говорити насправді.

3. Дозволяти собі вільні, грайливі висловлювання або дії (часто фліртувального характеру).

Приклади:

Приклад 1:
«Намну тобі вуха, як будеш так жартувати», — попередив я його, і ми обидва зареготали, а потім одночасно схаменулися. «За останні декілька років я звик до цвинтарів, отче Антоніо, — знову заговорив по кількох хвилинах тиші Станіслав.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
I танцювати, i жартувати, не узяв його бiс. Та й красивий же!
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Та як не буду з ним бачитись, то i жартувати нi з ким буде. Добре ж я зробила i сама собi дякую, що не звелiла йому до себе ходити”.
— Самчук Улас, “Марія”