1. (техн.) Пов’язаний із жарою, призначений для роботи за високих температур; термостійкий, жароміцний.
2. (техн.) Стосований до процесу нагрівання, обробки металів або матеріалів вогнем, високою температурою.
3. (спец.) Який стосується жарового (високотемпературного) обладнання або його частин (наприклад, жарові труби котла).