жаріння

1. Процес дії за значенням дієслова “жарити” — теплова обробка продуктів (переважно їстівних) у розігрітому жирі або на сухій розігрітій поверхні без рідини до утворення рум’яної скоринки.

2. (перен., розм.) Сильна спека, сонячний припік; стан, коли дуже спекотно.

3. (перен., розм.) Інтенсивне висвітлення яскравим світлом, наприклад, прожекторами.

Приклади:

Приклад 1:
Від Наливайкових козаків, як від хворих, пахкало жаром, і Наливайко, їдучи на Сватові попереду, чув це жаріння спиною. І він увесь горів, ніби в гарячці, а права рука, якою за хвилину-другу доведеться витягати із піхов шаблю, зробилася дерев’яною і не згиналася.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”