жаргон

1. Мова певної професійної, соціальної чи іншої групи, що відрізняється від загальнонародної мови специфічною лексикою та фразеологією, але не має власної фонетичної та граматичної системи.

2. Умовна, штучна таємна мова (арґо), що вживається переважно декласованими елементами.

3. Розм. Показна, манірна, нещира манера висловлювання; фразерство.

Приклади:

Приклад 1:
[633] Адамові сльози — горілка (солдатський жаргон). Утворене, очевидно, за аналогією до назви вина «Христові сльози» (Lacryma-Christi).
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”