1. (розм.) Швидко та неохайно з’їсти, проковтнути їжу; зжерти.
2. (перен., розг.) Легко подолати, перемогти когось у сутичці, змаганні.
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Швидко та неохайно з’їсти, проковтнути їжу; зжерти.
2. (перен., розг.) Легко подолати, перемогти когось у сутичці, змаганні.
Приклад 1:
Мені найбільше доїдає Рутульський Турн, собачий син; І лиш гляди, то і влучає, Щоб згамкати мене, як блин. Так лучче в сажівці втоплюся І лучче очкуром, вдавлюся, Ніж Турнові я покорюсь.
— Самчук Улас, “Марія”