жалувати

1. Відчувати або виявляти співчуття, милосердя до когось; щадити, прощати.

2. Дарувати комусь щось, нагороджувати, давати в знак ласки або винагороди (застаріле).

3. (у безособовому вживанні) Жалкувати, відчувати сум, жаль з приводу чогось (розмовне).

Приклади:

Приклад 1:
Жалувати — співчувати, жаліти. Жвиндіти — незрозуміло говорити; ревти; тут: спантеличувати, забивати баки хитрими розмовами («тихо, мой, не жвин-ди, не підходи подалеки, бо як угатю — та й не дриґнеш!»).
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
Хто нас, сирiт, на старостi буде жалувати?.. Хто нас, як билиночок у полi, буде доглядати?..
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Що мужикїв треба й наукам учити, i жалувати, i невiть-що! Десь його мудро дуже навчено!” А се справдi перше говорив, що й хати новi поставлю у три вiконця, а потiм — то й старi розвалились!
— Самчук Улас, “Марія”