1. Який викликає жалість, співчуття; жалюгідний, зворушливий.
2. Який виражає жалість, співчуття; сповнений жалю.
Словник Української Мови
Буква
1. Який викликає жалість, співчуття; жалюгідний, зворушливий.
2. Який виражає жалість, співчуття; сповнений жалю.
Приклад 1:
Покірна купецька доня, чоловік — зрадник і тиран, осінні мрії, материнство й захоплення наприкінці гарним юнаком, хапання за рештки життя, хвороблива потреба надати їм хоч якогось змісту напередодні старості, коли спалахує останній, жалісний, безтямний вогонь у жіночій крові! Ні нове, ні рідкісне.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”