1. Прислівник до слів “жалісний” та “жалість”; так, що викликає співчуття, жаль, зі співчуттям, сумно.
2. (розмовне) Дуже погано, невміло, неякісно; жалюгідно.
Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник до слів “жалісний” та “жалість”; так, що викликає співчуття, жаль, зі співчуттям, сумно.
2. (розмовне) Дуже погано, невміло, неякісно; жалюгідно.
Приклад 1:
Глянула вона на його та якось жалісно запитала: – Чому ж ти батькові та матері не сказав?.. – Я хотів, моя горличко, тебе попереду спитати… Чи підеш за мене?..
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Приклад 2:
Dammi aneor, Dammi aneor, Contemplar il tuo viso, — жалісно благали струни. Dammi aneor contemplare II tuo viso!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
I отець Василь накрив єпітрахілем схилену голову і, знявши до неба очі, жалісно сказав: — Укрепіть її, сили небесні, і окриліть душу їй, херувими! IX В пригороді за північ кипіла хаплива робота: підсипали вали, плели нові тури, лагодили вози, клали прямо долі безнадійно підбиті гармати, а до других станки з-під возів підставляли.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”