жалібник

[ʒɑlibnɪk] Іменник

Буква:Ж

Значення

  1. (Психологія) –

    Той, хто часто скаржиться, нарікає або плаче; скаржник, плаксій.

  2. (Юриспруденція) –

    Заст. Той, хто подає жалобу (офіційну скаргу) до суду або іншого органу; позивач.

  3. (Мистецтво) –

    Заст. Той, хто співає жалібні пісні (жалібки) або грає на музичному інструменті мелодії сумного характеру.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. жалібник, р. жалібника, д. жалібникові, з. жалібника, о. жалібником, м. жалібникові, к. жалібнику

Більше записів