жалібник

1. Той, хто часто скаржиться, нарікає або плаче; скаржник, плаксій.

2. Заст. Той, хто подає жалобу (офіційну скаргу) до суду або іншого органу; позивач.

3. Заст. Той, хто співає жалібні пісні (жалібки) або грає на музичному інструменті мелодії сумного характеру.

Приклади:

Приклад 1:
І в чорному строї Меженко-Іванів, Немов той жалібник, жалобу несе. 1919 Sapphicus minor Натомився Вакх, Романовський дрихне, Шляхолóги сплять, і розмова сонна… Тільки образ твій у красі нетлінній, — Радуй ся, Лупа!
— Зеров Микола, “Камена”